Два роки тому героїчно загинув уродженець Борової Максим Киричук

Максим Киричук народився 23 березня 1989 року у селищі Борова Харківської області. Після здобуття середньої освіти та проходження військової служби юнак поступив до Львівського інституту сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного національного університету «Львівська політехніка» (з вересня 2009 р. Академія сухопутних військ)

У 2014 році Максим Юрійович став на захист рідної країни. За час війни пройшов багато гарячих точок — Дебальцеве, Авдіївку, Слов’янськ. Пізніше воював під Дебальцивим, Авдіївкою, Слов’янськом. З початком повномасштабної війни захищав Глухів, Кролевець, Батурн, Ніжин, Чернігів та Київ.

З 2016 року був призначений командиром мінометної батареї в одному з батальйонів, а у 2017 році обійняв посаду заступника командира батальйону з озброєння. На фронті зустрів своє справжнє кохання, а згодом у нього народився син Кирило.

З березня 2022 року  Максим Киричук командував батальйоном і для багатьох своїх підлеглих став мудрим наставником і прикладом для наслідування… Таким він залишався до останнього дня свого життя, коли очолив контрнаступ на рашистських окупантів на одній з найбільш небезпечних ділянок фронту.

Друзі і соратники  Максима Киричука згадують про нього як людину щиру та щедру, яка вміла цінувати життя і не втрачала надії в найскладніших обставинах. Він обожнював спорт – футбол і біг, з насолодою вирушав на рибалку. Вмів готувати і мав цілу низку «фірмових» рецептів. Запросто міг самотужки зварити борщу і нагодувати бойових побратимів. Коли видавалася вільна хвилина, мріяв про те, як побудує просторий і затишний дім та запросить на гостини родичів і друзів. Хотів після війни здійснити «всеукраїнську подорож» і відвідати всіх-всіх рідних, яких дуже любив…

У травні 2022 року вояки 13-го окремого мотопіхотного батальйону під Слов'янськом та Бахмутом вели надзвичайно важкі бої з ворогом. 22 травня під час одного з боїв командир батальйону героїчно загинув.

Максима Киричука з урочистостями  поховали 25 травня 2022 року в місті Шостка на Сумщині  разом ще з двома військовиками - Андрієм Дьоміним та Володимиром Елешкевичем.