Не помилився у виборі професії

Наше знайомство відбулося минулої осені, коли я   писала  свою  роботу про сільське господарство Борівського району на конкурс Малої академії наук.    Розповідь агронома  про сучасні технології обробітку землі, особливості   вирощування деяких культур, про непросту працю  сільгосптрудівників  зацікавила мене. Пропоную до вашої уваги інтерв’ю з Андрієм Кавуном.

- Андрію Валерійовичу, скажіть, чому Ви обрали професію агронома?

- Взагалі, коли закінчував школу, навіть не думав, що стану агрономом, але сталося як сталося. Я вступив до аграрного університету. Спочатку не розумів: для чого це все. Але вже на 3-му курсі, коли почали викладати спеціальні предмети, зрозумів, що це саме те, що мені потрібно. Ми живемо  в аграрній країні, і всі наші здобутки й перемоги – завдяки сільському господарству.

-   Ви не хотіли  працювати в місті? Змогли  б   проміняти  село на місто  чи іншу країну?

- Агрономія – така наука, яку можна застосувати не тільки в селі. Є, наприклад,  спеціалісти, які живуть у місті, займаються продажем засобів захисту рослин, мінеральних добрив. Мені також пропонували таку роботу, але я відмовився. Я народився в селі,  мені подобається працювати тут,  люблю свою роботу.

- Розкажіть, будь ласка,  про господарства, в  яких  працюєте.

 -  CФГ «Sloboda» та ПСП «Світанок» займаються вирощуванням  озимої пшениці, ярого та озимого ячменю, соняшника, проса, кукурудзи, рапсу. Тваринництва в господарствах  немає. Ми дотримуємося сівозмін і працюємо за сучасними технологіями. Багато агропідприємств  працюють за  двопільною, трипільною сіво-змінами,  вирощують пшеницю-соняшник-пшеницю. Ми так не працюємо. В господарствах   сучасна техніка, це дає можливість проводити сівбу  й збирання врожаю в оптимальні строки. Сервісне обслуговування техніки здійснюють спеціалісти, які приїжджають одразу по першому нашому дзвінку. І за необхідності можуть швидко її  відремонтувати. Працюємо за інноваційними  техноло-гіями Strip-Till і  No-Till.    Особливість Strip-Till полягає в тому, що ґрунти порівняно з іншими методами обробітку обробляють і розпушують тільки смугами у рядках  посіву, при цьому інша частина поля залишається недоторканою.  No-Till -  це сучасна модель обробки ґрунту, при якій ґрунт не обробляється традиційним, механічним і звичним для нас способом за допомогою оранки, а вкривається мульчею (подрібненими залишками рослинних культур). Оскільки верхній шар ґрунту не пошко-джується, така система землеробства запобігає водній та вітровій ерозії ґрунтів, а також значно краще зберігає вологу.

Ми працюємо з новими добривами, вносимо безводний аміак.  Вміст азоту в ньому становить 82,2%, він має низку переваг порівняно з твердими азотними добривами.

- Чи достатньо знань, отриманих під час навчання в університеті, для роботи?

- Без теорії не  може бути практики. В  університеті я отримав велику теоретичну базу, яка дала мені можливість швидко адаптуватися на практиці. Але  в університеті викладалися такі предмети, які  були введені ще за часів Радянського Союзу. Тому  пристосуватися до сучасних технологій не так і легко.

- Хто Вам допоміг отримати практичні знання?

-   Головченко Тамара Василівна, якої, на жаль, уже немає на цьому світі. Вона  була неперевершеним спеціалістом у багатьох сферах, мудрим і досвідченим наставником. Її цінні поради я пам’ятатиму все життя. 

Також багато практичних знань я отримав від Богдана Івановича Головченка.  Мені подобається, що він дає мені можливість працювати за сучасними технологіями: використовуємо дрони, складаємо карти. Пройти   200-250 гектарів  поля навіть за день нереально, а за допомогою дронів  можна  відслідкувати, де  терміново потрібно, наприклад, застосувати засоби захисту рослин або підживити сільгоспкультури.  

- Який у Вас робочий графік?

- Мій робочий графік – літо-зима. З початку весняно-польових робіт повністю  віддаюся роботі. Буває, навіть не сплю або сплю не більше 3 годин. За кожною рослиною потрібно дбайливо  доглядати, щоб отримувати гарні врожаї. Але працювати мені не важко,  мене добре прийняли в колективі,  люблю свою роботу, тож працюю із задоволенням. 

 - Які  переваги й недоліки агрокліматичних умов нашого краю?

- Розпочну з недоліків.   Борівський район раніше був  лісостеповою зоною. Та вже останні сім-вісім років територія нашого краю - степ.    Дуже мала кількість опадів протягом усього року, суховії навесні, спека влітку, безсніжні зими – це все негативно впливає на врожаї. Намагаємося використовувати ті переваги, що у нас є.   А перевагою є  родючість ґрунтів.

- Для яких сільськогосподарських культур    найсприятливіші умови для вирощування?

- Ми надаємо перевагу  вирощуванню соняшнику: він не  примхливий. І, звичайно, сіємо озиму пшеницю.  Ця культура  вирощується здавна, є гарним попередником.  Також вирощуємо просо. Мені подобається ця культура: вона не дуже вибаглива, не потребує великих затрат. Серед  культур, які менш рентабельні, –  кукурудза. Ми   вирощуємо її, але недостатні запаси вологи в період вегетації призводять до суттєвого зменшення врожаю. 

- Чому в районі та області зникла така культура, як цукровий буряк?

- Останнім часом закрилося багато цукрових заводів.  Реалізовувати буряк  нікуди. Вирощувати культуру  вигідно, якщо  цукровий завод розташований на відстані  не більше 30 км від виробника. Завод, який був розташований у м. Савинці, вже закритий. Ще одна вагома причина – відсутність опадів, адже буряк любить вологу.

- На Вашу думку, чому в районі не вирощують жито?

- Я знаю господарства, які його вирощують, але дуже мало.  Жито - не дуже примхлива культура, але місць збуту мало, і його  рентабельність у нашій зоні невисока.

- Чому На Борівщині  майже відсутнє тваринництво?

- Це дуже складна  тема. З одного боку, тваринництво - це добре, адже  на поля можна вивозити органічні добрива, що є сприятливим фактором для підвищення врожайності.  З іншого боку, підтримка  держави для господарств, які займаються тваринництвом, дуже слабка, майже відсутня. Кредитування для українських підприємців у цій галузі надається під 20%, а іноземцям  - під 8-10%. Вони заходять на наш ринок і конкурувати з ними практично неможливо.

- Які якості співробітників ви цінуєте?

- Мені подобаються старанні, добросовісні працівники.  Люди, які думають не тільки про те, щоб добре заробити, а й про те, щоб виконати свою роботу якісно.

-Які професійні якості повинен мати агроном?

- В першу чергу, агроном повинен бути відповідальним. Вирощування сільськогосподарських культур -  затратна справа.  Помилка агронома може дорого коштувати господарству. Кожен агроном має це розуміти, працювати на совість, щоб не підвести керівника й усіх інших працівників підприємства. А ще агроном має знаходити спільну мову з усіма працівниками, викликати в них повагу й довіру.

 -Які зміни Ви хотіли б бачити  в агрономічній галузі? 

- Хотів би, щоб змінилося ставлення влади до аграріїв.  В таких країнах, як Канада, Швейцарія, США влада  дає  фермерам пільгові кредити, щоб вони    працювали зі складними добривами, які дають результат на сьомий, восьмий рік. Українські фермери змушені віддавати кредити з великими відсотками, багато аграріїв думають лише про те, як вижити цього року, вони не можуть планувати свою роботу на кілька років наперед.

У США  діє  система страховок.  У разі посухи, повені або інших проблем фермер отримує компенсацію, що  покриває  його витрати й недоотримані вигоди. Така страхова система   потрібна нашим фермерам, адже сільське господарство в Україні – дуже ризикована справа.

Франція на підтримку аграріїв щороку витрачає близько 7 млрд євро,  держава   допомагає фермерам  погасити     відсотки за кредитами.  Щорічно як допомогу кожне фермерське господарство в середньому отримує  близько 12 тис. євро. 

Мрію, що українська влада також допомагатиме нашим аграріям, щоб робота в сільському господарстві була не тільки ризикованою, а й престижною, високоприбутковою.

-              Дякую Вам, Андрію Валерійовичу, за інтерв’ю, вітаю Вас з Днем працівників сільського господарства і бажаю, щоб Ваші мрії здійснилися.

Щиро вітаю зі святом усіх сільгосппрацівників!  Бажаю міцного здоров’я, натхнення, нових досягнень і високих  врожаїв.

Анжеліка Колісник.

Учениця 11-го класу Першотравневої ЗОШ І-ІІІ ступенів, староста гуртка «Історичне краєзнавство».