Пам’ять про вчительку житиме в наших серцях

Ольга Тимофіївна народилася 1935 року в селі Вертіївка Ніжинського району,  на Чернігівщині. Коли почалася війна, батько Ольги пішов на фронт і пропав безвісти. Мама виховувала Олю і її брата сама.

Спогади про війну на все життя залишилися в серці Ольги Тимофіївни. Хоч і була тоді малою, але добре запам’ятала, як у селі горіли хати, як німці бомбили село.

Родина Ольги Тимофіївни жила дуже бідно. Спали на дошках, які лежали на глиняній підлозі. Електрики в хаті не було, світили каганцем.

До школи Оля любила ходити, їй дуже подобалося вчитися, дізнаватися щось нове. Після школи вступила до педагогічного інституту. Вчителькою тоді не мріяла бути, просто цей інститут був найближче до її дому, їхати десь далі не було коштів.

Разом із дипломом Ольга Тимофіївна отримала направлення в Гороховатську школу. Спочатку їй було страшно, адже так далеко від свого дому вона ще не їздила. Але було й цікаво: як там буде, на новому місці? Як зустрінуть її учні, вчителі?

Свій трудовий шлях у Гороховатській школі Ольга Тимофіївна розпочала в 1958 році. Школа була одноповерховою, уроки проводились у дві зміни. В школі навчались діти не лише з Гороховатки, а й із Калинового, Гаврилівки, Підлимана та інших сіл.

Вже через рік школу перевели в двоповерхове приміщення, заняття були в одну зміну.

Через десятки років Ольга Тимофіївна Колеснік із теплотою і великою любов’ю згадувала всіх своїх учнів. Ми теж протягом усього свого життя пам’ятаємо нашу дорогу вчительку, яка віддала  нам стільки свого тепла, ніжності, доброти! Її уроки хімії  були дуже цікавими! Вона часто залишалася після уроків із учнями, щоб додатково   пояснити матеріал, вела хімічний гурток.

Ми  любили її як маму, бо ставилася вона до нас  із материнською любов’ю, їй можна було розповісти про всі свої проблеми, і вона завжди знала, як допомогти, що порадити.

Вона вчила нас бути людьми, жити чесно, бути добрими й справедливими.

  Ольга Тимофіївна Колісник була Заслуженим учителем України, за добросовісну працю отримала дуже багато Грамот, Подяк.

Зі своїм чоловіком, Петром Митрофановичем, Ольга Тимофіївна прожила в любові більш як 60 років. 9 років тому в родину прийшло велике горе – померла їхня єдина донька Наталія. Подружжя важко переживало втрату рідної людини, лише підтримка одне одного давала їм сили жити далі.

У листопаді 2020 року Ольга Тимофіївна поховала чоловіка. Смерть Петра Митрофановича для Ольги Тимофіївни була великим ударом.

Вона жила спогадами – про чоловіка, доньку і про школу. Багато горя довелося зазнати Ользі Тимофіївні, але до останнього дня свого життя вона була доброю, милосердною, чуйною людиною. Її завжди поважали односельці, в неї було багато друзів.

Ми сумуватимемо за її щирою усмішкою, за її лагідними словами, за її мудрими порадами. Пам’ять про Ольгу Тимофіївну Колісник – найкращого, найдобрішого вчителя, мудру, добру людину – залишиться в наших серцях назавжди.

Спіть спокійно, Вчителько. Хай земля Вам буде пухом. Ви вічні у вдячній пам’яті своїх учнів.

Колишні випускники Гороховатської СШ  Василь Калюга, Василь Колісник, Олександр Калюга, Віктор Колісник, Василь Гомон, Іван Богдан, Віталій Калінін, Зоя Рябуха, Раїса Бондаренко, Олександра Опанасенко, Іван Крилевський, Микола Гонтар, Галина Колісник, Григорій Симоненко, Юрій Семоненко, Олексій Колісник.