Здригаються від вибухів окопи,

Тримають хлопці міцно рубежі,

Ідуть на небо героїчно роти,

Ідуть на небо кращії сини.

Працюють міномети методично,

У відповідь горланить кулемет.

Тиша наступає періодично,

На жаль, не всіх рятує амулет…

На жаль, не всі вертаються живими,

Життів багато забрала війна,

Чекають вдома кожного родини,

Але приходять сльози і біда. (Ілля Манченко).

Прийшла біда і на Борівщину. 20 січня внаслідок ворожого обстрілу в зоні ООС загинув наш земляк з села Піски – Радьківські, командир відділення 37-го окремого мотопіхотного батальйону “Запоріжжя” 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, молодший сержант Василь Муха. Йому був лише 31 рік.

Василь народився у звичайній сільській сім’ї. Мати покинула родину, коли син був маленьким, тож виховували Василя батько, бабуся з дідусем. Навчався Василь Муха у Піско-Радьківській школі.

- Вася був дуже гарною людиною, – кажуть його однокласники. – Добряк і веселун, яких рідко зустрінеш. Батько добре його виховав. Вася не був відмінником, але й задніх ніколи не пас. Завжди приходив на допомогу, коли потрібно. Цього року ми планували зібратися класом на зустрічі випускників – 15 років, як закінчили школу. Страшно думати, що Васі вже не буде з нами…

Після закінчення школи Василь Муха навчався в технікумі, отримав середню спеціальну освіту. Він завжди хвилювався за своїх близьких і хотів для них кращого життя. Родина була незаможною, тому Вася вирішив поїхати на заробітки. Працював багато й тяжко будівельником на півночі Росії. Та коли на Сході України почалися бойові дії, він повернувся додому.

У травні 2015 року з четвертою хвилею мобілізації Василь Муха пішов добровольцем у армію, служив у зоні проведення антитерористичної операції. Через рік він повернувся додому, а навесні 2017-го заключив контракт зі Збройними Силами України.

У складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка служив у зоні проведення антитерористичної операції. Потім потрапив до складу 37-го окремого мотопіхотного батальйону (ОПМБ) «Запоріжжя». Василь Муха був розвідником, воював біля Катеринівки, Мар’їнки. Опанував саперну справу. Двічі продовжував контракт, щоб залишатися на передовій.

- За час проходження служби Василь Миколайович зарекомендував себе як дисциплінований і вихований військовослужбовець, справжній професіонал своєї справи, - так розповідав про нього Мирослав Верховий, заступник командира військової частини, в якій служив Василь. – Він був людиною, за якою йшли солдати. Завдяки його професіоналізму, хоробрості було врятоване не одне життя.

Василь Муха пройшов шлях від рядового бійця до молодшого сержанта, обіймав посаду командира відділення 2-го мотопіхотного відділення 2-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти 37 ОПМБ “Запоріжжя” 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Неодноразово був нагороджений відзнаками та медалями «За участь в АТО» і «За відмінну службу».

Останній контракт наш земляк підписав 19 січня 2019 року. Він був на рік, Василь вирішив повернутися до мирного життя, до батька та коханої дівчини. До завершення контракту залишалося лише 10 днів, як сталося непоправне.

Ввечері 20-го січня позиції наших військових неподалік Донецького аеропорту почали обстрілювати. Почався бій. У відповідь Василь відкрив вогонь із кулемета і в цю мить отримав три кулі. Як розповіли побратими бійця, остання була від снайпера, вона й обірвала життя воїна.

23 січня в селі Піски – Радьківські прощалися із загиблим захисником України Василем Мухою. Провести його в останню путь прийшли майже всі жителі Пісок-Радьківських, приїхало багато військовослужбовців, волонтерів, керівництво району, знайомі та друзі.

Панахиду по загиблому відслужив настоятель Свято-Вознесенського храму Отець Володимир. Весь шлях до цвинтаря хрест ніс ротний командир загиблого, який був тієї жахливої ночі разом із Василем. Поховали Василя зі всіма військовими почестями, з військовим оркестром і почесним караулом.

Земля тобі пухом, Герою! В жалобі схиляємо голови й молимось за тебе.

Ми не маємо права забути тих, хто заради нас, нашого мирного життя, заради свободи і незалежності нашої країни, пожертвував найдорожчим – своїм життям.

Прощання з захисником України Василем Мухою.

Віддав життя за Україну