Чи є місце жінкам у політиці?

Але це неправильно: і жінки, й чоловіки мають рівні права й можливості. В Україні 54% населення - жінки. І щоб враховувалися думки, погляди і жінок, і чоловіків, потрібно, щоб жінок у органах влади і в органах місцевого самоврядування було не менше ніж чоловіків.

 Принцип  рівності жінок та чоловіків закріплений в Конституції України. Стаття 3 Конституції закріплює рівність чоловіків та жінок в усіх сферах життя.  Частина третя ст. 24 Конституції України безпосередньо присвячена подоланню дискримінації стосовно жінок в Україні та наголошує на тому, що рівність прав жінок і чоловіків забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї.

В Україні вже кілька років намагаються поліпшити ситуацію з гендерною нерівністю. Проте це відбувається повільно. 

У Верховній Раді України І скликання було лише 12 жінок, що становило 2,5% від загальної кількості депутатів. 2005 року Верховна   Рада України   прийняла  Закон  „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.  Законом визначені  основні напрями державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

У 2006 році у Верховній Раді України було  9% жінок. Через 4 роки, в 2010 році,   до розгляду Верховної ради був запропонований законопроєкт, який  передбачав внесення змін до Законів України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» в частині формування виборчих списків. Законопроєкт визначав порядок, який забезпечує представництво у виборчому списку в кожній п’ятірці кандидатів у депутати як жінок, так і чоловіків. Іншими словами, ця норма гарантувала щонайменше 20% представлення жінок у державних виборних органах. Цей законопроект було відхилено Верховною Радою України – «за» проголосувало лише 189 депутатів,  а треба було  226 голосів.

  На місцевих виборах 2015 року було запроваджено 30 % гендерну квоту,  тобто мінімальний рівень представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні депутати України від партії у загальнодержавному окрузі, кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах  мав  становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку». Ніяких санкцій за порушення гендерної квоти не було, більшість партій її не дотримувалася. Але кількість жінок у парламенті зросла до 12%.

У  2020 р. частка жінок-депутаток  становить близько 20,8% (88 жінок з 423 депутатів). Це 100 місце серед 193 країн за кількістю жінок в парламенті, за даними Міжпарламентського союзу.

У Кабінеті Міністрів України з 22 міністрів сьогодні працює лише 3 жінки: Ольга Стефанішина    - віце-прем'єрка-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Марина Лазебна  - міністерка соціальної політики України, Ольга Буславець  - т. в. о.  міністра енергетики.  

Жодна жінка не очолює обласну державну адміністрацію, серед голів обласних рад три жінки.

У Борівській районній раді з 26 депутатів 6 жінок,  одна з них (Олена Клименко) очолює районну раду. В селищній раді з 26 депутатів 7 жінок. З дев’яти сільських голів три – жінки (Світлана Вразовська, Лідія Кириченко, Віра Соловйова) . Невтішна статистика…

Але все може змінитися вже цього року, під час місцевих виборів.

У новому Виборчому кодексі, ухваленому минулого року, передбачили гендерну квоту.  «Під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі)».  (Абзац перший частини дев’ятої статті 219 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 805-IX від 16.07.2020). «У разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п’яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку». (Частину дев’яту статті 219 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 805-IX від 16.07.2020). 

Вперше в історії України ЦВК не зареєструє список партії, якщо виявить порушення квотного принципу. “У разі недотримання організацією політичної партії під час висування кандидатів у депутати до відповідних рад вимог Виборчого кодексу України щодо забезпечення визначеного рівня присутності у виборчих списках та переліках кандидатів – жінок та чоловіків територіальною виборчою комісією буде прийматися рішення про відмову в реєстрації всіх кандидатів”, –  сказала членкиня ЦВК Вікторія Глущенко.

Звичайно, реєстрація кандидаток на вибори не гарантує, що жінок у місцевих радах буде набагато більше ніж раніше, адже великою мірою це залежить від виборців – кого вони оберуть для представництва своїх інтересів.

Тетяна Северин.